Там,на галявині біля криниці,
Колись із тобою збирали суниці.
З трави визирали їх личка червоні,
Вони потрапляли у наші долоні.
Так пригощало суницями літо
І ми забували за все на світі,
Хвиля кохання тоді нас накрила,
Раділи,сміялись безмежно щасливі.
Смачні були ягоди,немов чар-зілля,
А згодом гучне відгуляли весілля.
Минуло з тих пір не одне літо й осінь,
Мене називаєш суничкою й досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський