Пісня Марфи
Як дощ в неділю, коли тебе нема,
як срібна хвиля, як золота струна,
чарівне зілля, що вип'ю я одна.
І мої коси вітру я віддам,
бо свище-просить, одна біда:
чи ще ховатись на чужині,
чи йти до страти тепер мені.
Любові злої торішній сніг
у серці своїм ти ще зберіг.
Вогняна зброя - блискавка вночі,
що спинить серце, душі - в далечінь,
де срібна хвиля і золота струна.
Хай дощ в неділю, там мене вже нема.
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578703
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2015
автор: Олена Акіко