На що я сподівалась?
Що він знову прийде і зігріє?
Вимовлялю слова по буквах
Н-а-ї-в-н-і мрії.
Була зима, і було також літо.
Але чи варто ворушити рани?
Зігріто, спито, змито і розбито.
Десь плаче дитя відлучене від мами.
Зови мене ти теж дитям,
Що проти долі, проти волі розлучилось.
Залиш ще місце пустим словам.
Вони ж,на жаль, ніде не розчинились.
Між нами прірва, я змушена чекати
листа, написаного не мені.
Але ти знаєш, навіть це приємно знати,
Що іноді і паралелі перетинаються в пітьмі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2015
автор: veselka