Летять над світом білі рушники,
Шляхи земні встеляють молитвами
Несуть на крилах вишиті роки
Червоними і чорними нитками.
На землю рідну знов журба прийшла,
Додолу гнеться вітами калина –
Її спіткала доля удовина,
А ще ж весною тільки відцвіла…
І Україну гнуть вітриська, гнуть,
Та не ламають силу непоборну.
Обшарпають, обтрусять і впадуть
Червоні грона на землицю чорну.
Як ягідки зриває буревій,
І в люті рве калину на шматочки –
Війна найкращих забира синочків,
Чий подвиг з нами – вічний і живий.
Ще прийде час, оновиться земля,
На зло вітрам підніметься калина,
Прославивши в віках твоє ім’я
Найкраща наша земле, Україна!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578328
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2015
автор: Олена Бондар (Бондаренко)