У чому, ми вбачаєм елемент краси?
У золотій монеті нашої вини,
а звідки появляється вона?
Звісно ж, від жаги до визнання.
І не подолать її вином,
Не вирубать і словом,
І що робить, душевним мукам?
Коли не має рішення рукам!
Та ось, здобувши пік хвальби,
Нам бракує нової краси.
І наче усе є,
а душа таки пустує.
Весь світ милується красою
І забуває таки про волю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578275
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2015
автор: Емеральд