Прощаймось весело, бо ще рука в руці
Ще клен з вербою – істинно коханці,
Ще сонце бризкає вологим сміхом вранці,
І серцем полонені звуки ці.
Прощаймося, як лебеді – крильми,
Від плеса і від неба захмелілі,
Спиваймо з філіжанок жовтих лілій
Туманів профільтровані дими.
Прощаймось тихим шепотом алей
У мерехтінні місяця блідому,
Коли назавжди підемо із дому
Під сутінків холодне дефіле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578170
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Omega