[b]Ліс в оберемку
Весну тихо ніс
І не питав на це моєї згоди.
Берізки розгубили сум
Зимових снів
І нитки променів вплели
У свій шовковий одяг.
Зозуля кликала її:
-Зна-йди:ку-ку!
-Будь тут! Будь тут! -
З жагою воркував їй
Дикий голуб.
Все птаство лісу
Пісню гомінку
Несло весні,
Мов щастя сповідь.
Весна ж губила
свій зелений сміх,
Що чароквітом
Усміхався сонцю.
Красою душу
Гоїла мені...
Шептала ніжно:
-Ти в моїй долонці...
[color="#55ff00"][/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578141
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: zazemlena