На днях я чудо бачила з чудес,
Як, сяючи красою неземною,
Спустилася веселка із небес,
На трави ранком випала росою.
Розсипалась осколочками скла
По травах, і у величі світанку
Уся земля красою розцвіла, –
Веселок грали сяючі серпанки.
Я, наче зачарована, стою,
Про все забула раптом на цім світі,
Дивлюся на чаклунство у гаю:
Веселок жваві танці в ніжнім світлі.
Як гарно! Боже, дякую Тобі
За невичерпне джерело обнови!
Закохана в дари Твої земні,
Тобі лиш віддаю вогонь Любові!
18.10.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578017
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Martsin Slavo