Свою самотність світу не пробачу,
Таку, на інші тисячі несхожу.
Таку обшарпану й худезну до плачу
Посеред осені покинути не можу.
Не можу загубити.
Загубитись
Не дасть суцільна втоми пелена.
Вона здавалася єдиною оманою,
А виявилось, справжня лиш вона...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577978
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Zapadens`ka