Сумне

бринить,  мій  спогад  гулко  ще  бринить.  
а  на  дворі  квітуча  мить  цвітіння.  
колись  мій  шлях  у    вирій  полетить.  
можливо,  там  знайду  своє  спасіння.  

а  нині  весна  навпіл  серце  б'є.  
красою  квітів  залатає  рани.  
хмарки,  як  лікар  вату  прикладе.  
проміння  спраглі  линуть  водограєм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577855
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: *Svetlaya*