До братів-росіян

                                                     Ще  сім  десятків  літ  тому
                                                     Ми  всі  перемогли  війну.
                                                     Ціна  -  життів  людських  мільйони,
                                                     За  мир  в  державі,її  волю.
                                                     
                                                     І  росіяни,  й  українці,
                                                     І  білоруси  та  грузини
                                                     Разом  країну  боронили,
                                                     Із  казанка  одного  їли.

                                                     А  нині  стали  ворогами
                                                     Для  вас  ми,  браття-росіяни.
                                                     І  де  ж  це  ненависть  береться,
                                                     Чому  черсвіє  ваше  серце?

                                                     В  братів  стріляєте  навіщо
                                                     І  брешете  постійно,підло?
                                                     Карателями  ви  назвали
                                                     Вкраїнських  воїнів  нахабно.

                                                   Самі  ж  вбиваєте  невинних
                                                   Нас,українців,людей  мирних.
                                                   Чому  прийшли  на  нашу  землю,
                                                   Невже  не  вистача  своєї?

                                                   Ви  слово  боїтесь  сказати
                                                   Проти  свого  режиму,влади.
                                                   А  хто  говорить  людям  правду,
                                                   Того  саджаєте  за  грати.

                                                   Чи  знищуєте,як  Нємцова,
                                                   Та  віриться:повстануть  знову
                                                   Його  соратники  та  друзі,
                                                   Кати  дістануть  по  заслузі.

                                                   Й  перед  судом  постануть  Божим,
                                                   І  вже  ніщо  не  допоможе.
                                                   Отож  отямтеся,  благаєм
                                                   Та  зупиніть  війну  криваву.

                                                   Живімо  дружно  і  братаймось,
                                                   Свого  коріння  не  цураймось,
                                                   Слов"янського  ж  усі  ми  роду,
                                                   Нащадки  одного  народу.          

   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577583
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський