Мені приснилася у сні,
Яка ж бо ти вродлива.
Стоїш у квітах навесні,
Пташками галаслива.
І враз в оту красиву рань,
Пора така наспіла.
Що кров гаряча наче грань,
У жилах закипіла.
Отам, де обрій засинів,
Гукнули враз гармати.
Буди, буди своїх синів,
Буди Вкраїно – мати.
Буди, буди своїх синів,
Хай зрозуміє кожний
Зі сходу вже гуркоче грім,
І став цей світ тривожний.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577579
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.04.2015
автор: Василь Надвірнянський