Впав на землю дивний сніг-
вітер скинув цвіт до ніг-
на траву і на кульбабу,
хоч ліпи весняну бабу.
Може, хтось би і ліпив,
тільки вітер підхопив.
Любить вітер пустувати-
по дорозі цвіт ганяти.
Зникнув цвіт за кілька днів,
чи розтанув, чи згорів.
Вітер вже наставив жмені
в яблунях під цвіт рожевий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577466
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 27.04.2015
автор: Онофрійчук Наталя