* * *
Червоне і сіре. І біле
за вікнами автобуса
дорогою на Станіслав…
дні мої – жмуток доріг,
перев’язаний ниткою
думок і спогадів
маленької країни,
де все зберігає
первородну назву
і пам’ять про первородження…
“Як довго йдуть листи…” –
ти благаєш…
“Червоне і сіре. І біле
за вікнами…” – моя відповідь…
… в маленькій країні
завжди “полудне”,
дратва і шило
в дідових пальцях
і янгол схожий чомусь
на мене…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577462
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2015
автор: Світлана Бреславська-Кемінь