Тебе єдине, з поміж тисячі світів,
Я серцем відчуваю крізь тривоги,
В тобі і радість, й материнський спів,
І лиш до тебе йдуть мої дороги.
До тебе йдуть й від тебе починались
Несмілим крок, з ціллю у душі,
Надійним тилом завжди залишалось,
Давало сили знов вставать і йти.
В моєму серці ти навік тотемом
З відлунням радості і щастя коливань,
До тебе пригорнусь безмірним небом
І ми розчинемся у вирі сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577308
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: Світлана Віхола