Від дотику тремтіли заздро небеса
Весна переливалася, немов веселка.
З-під ніг зрадливо утекла земля
Так ніжно і дбайливо було вперше.
Застигла чорна стрілка циферблата
Погасло світло. Зупинилося кіно.
Нарешті щастя, нарешті не розплата
За те, чого насправді не було.
Не доторкайся фраз і слів не руш
Бо іхня сила схожа до гіркого яду.
Ти обійми палкіше, голіруч.
Без тебе я, як атом без заряду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2015
автор: veselka