Чому я не можу обняти її
без страху, що плоть розіб’ється?
Чому я боюсь дарувати їй щось -
це значить, вона продається?
Чому я страждаю, коли вона геть,
рахую її кожен дотик?
Із нею поводжусь, як то сама смерть
поблизу нас сторожко ходить
Її чоловік - то як батько мені
а син її - братом для мене
Тому мої сили душі у вогні,
становище надто непевне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577073
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.04.2015
автор: Jonny Evilko