[b]«Стигле вже зерно у колосі, або в очікуванні сватів»[/b]
[color="#0917db"][b][i]Магія вогню у голосі…
Стигле вже зерно у колосі…
Урожайне буде нині літо…
Я ж сватів чекаю вже візиту))
Ні про що, розмови до світанку
Довгі поцілунки, біля ганку
І рішуче: «Зачекай! Вже скоро…»
А сватів не видко біля двору
Пристрасні обійми, з нетерпінням
А в очах - прохання і моління
А в очах - бажання і рішучість:
«Скільки будеш ти мене ще мучить??? »))
Але, ще свати десь у дорозі…
«Так», тобі дозволити не в змозі
От коли… свати вже на поріг
- Упаде зерня тобі до ніг))[/i]
[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576885
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2015
автор: Микола Карпець))