Даремно ждалося

Даремно  ждалося,надіялося,сподівалося,
що  ще  кохання  знову  прилетить,
з  тієї  юності,коли  ми  зустрічалися,
воно  в  тобі  вже  зовсім  не  горить.

Воно  в  тобі  вже  зовсім  все  погасло
з  роками,що  майнули  в  небуття,
розпорошилося  на  нових  друзів,
тепер  воно  просте  наше  життя.

Тепер  кохання  наше  без  кохання
як  слово  більшовиків  -  товариші,
як  розділити  його  порівну  між  нами,
то  в  корні  буде  це  -  товари,  та  приставка  -  ші,як  вші.

Товари  це  ми  з  тобою,  а  приставка  -  друзі,
мені  коханки,тобі  твій  чоловік,
а  в  Біблії  віками  що  складалась,
є  застереження  про  Царство,що  не  встоїть,
зруйнуються  всі  Царства  і  не  встоять,
ні  дім,ні  чоловік  з  розділеним  коханням.
13  вересня  2010р.

***
Взаємності  мій  розум  вимагає,
а  деж  вона,душа  болить,
з  відмовою  твоєю  все  згасає
і  в  далечінь  спливає  кожну  мить.
вересень  2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576695
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: korjovvd