Життя це кіно,
в якому не страшно.
Ти раниш людей
і ллється цукрова вода.
Трохи руда.
І сиплеться біла пудра
на шубку з трофейного хутра.
Коли ти вертаєш на ранок
серце твоє – льодяник.
Тонке та прозоре,
солодке
й спокійне,
як море.
[i]Зрізай на поворотах,
не давай дорогу!
Ти хочеш небагато
(але хочеш давно):
не бачити нічого
кислого й гіркого
крізь медові окуляри і цукрове вікно.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576499
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2015
автор: О.Корж