БОЮСЯ ТИШІ..
Боюся тиші, тягнеться
Коли, півнеба за собою
- зоря вечірня у зеніті
А я боюся, монотомних
Хлипів ночі, насуваючих
Їй що з того, ну що їй
Кассіопеї золотаві ріки,
Перелиє ковш по небу -
Тишу небес і завихрить
Мазню цикад, отих
Крилатих цвіркуниць…
На ранок дощ закапотить,
Їх не почує всеголосся -
Купа курчаток зоряниць,
Закличе мати квочка їх,
Альфа Мажара дальняя
Лукавий півень серпиком
Усіяв стілько, глянцевидно
Крізь хмари цокорить, й
Нову задуму будить сонця
Про писане яєчко сповістить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576229
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2015
автор: джива