Що забув ти тутай, москаль?!
Неужто опять заблуділся?
Ковилою згоріла печаль.
Степ смолой ліспосадки напився.
Що ти знов тут ступаєш, іроде?
Невже мало тобі 33-ого?
Вали гризти промерзлую землю!
Давись снігом Сибіру запеклого!
Де нога твоя -- спалені хати,
пошматовані тіла із душами.
Стинає у серпні коса
пальці смерті тисячерукої.
Вибухівка замість ключа.
Щупальці деспота, тактика спротиву.
Тріщина ящика наскрізь пройшла,
з*ятривши скриню Пандори дощерта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575966
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2015
автор: La_Ra