Даруй нам, Боже, потепління

За  що  таке  Небесне  покарання  -
То  сніг,  то  дощ  періщить  на  світанні?
Свинцеве  небо  пострілом  у  груди,
Як  довго  ця  сльота  в  природі  буде?

І  де  знайти  таку  гігантську  ковдру,
Щоби  зігріти  поле,  ліс  і  воду?
Не  бавить  сонце  градусом  високим,
З’являється  на  небі  лиш  наскоком.

Зате  похмурі  хмари,  при  параді,
Серед  весни  нас  посипають  градом.
З  опаленням,  як  завжди,  поспішили,
В  холодні  дні  в  домівках  відключили.

І  де  знайти  тепло  й  зігріти  тіло?
Так  довго  замерзати  надоїло!
Пішла  б  я  залюбки  гуляти  в  лісі,
А  замість  цього  -  дощова  завіса.

Звичайно,  скажуть  люди  -  не  журися,
В  душі  до  неба  словом  усміхнися,
І  попроси  в  небесної  блакиті
клубочок  сонця,  золотом  облитий.

Молюся  щиро  і  здіймаю  руки,
Візьми  нас  грішних,  Боже,  на  поруки!
І  замість  прикрих  докорів  сумління
Нехай  в  серцях  настане  потепління!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575712
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО