Я твердю це заклинання вкотре - знов і знов.
Я почув твоє прохання, я жену любов.
Виконаю танець з бубном, спогади спалю,
Все що зможу - відрубаю, інше - відпилю.
Відпускаю, відпускаю. Тебе більше на тримаю.
Йди.
Відпускаю, відпускаю - з цим встаю та засинаю.
Господи...
Я жену - ти не уходиш,
ти женеш - як за ніс водиш.
Є між нами щось таке -
не відпустить налегке.
Є якась чудова сила, котра - знов і знов,
нам з тобою нагадає, що таке любов.
Виконаєш танець з бубном, здійсниш рітуал,
і уранці знов подзвониш, отакий фінал.
Відпускаю, відпускаю. Тебе більше на тримаю.
Йди.
Відпускаю, відпускаю - з цим встаю та засинаю.
Йди.
Сюди.
До мене йди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575698
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Yurko Okhapkin