Ми дивимося у майбутнє,
Але теперішнє не помічаєм
Ми скиглим за минулим
Але змінитись ми не хочем
Ми віримо у краще
Але ми дій не подаємо
Ми хочемо усім найкраще
Але для себе в першу чергу
Ми щирі і відкриті
Але для обраних персон
Ми ніжні і ласкаві
Але лишень для себе
Ми вищі понад всіх
Але у той же час найнижчі поміж всіх
У нас… У собі… вже втрачене живе…
Але потрібно дати паросток надії
Воно залишить цвіт… надію…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575684
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Frenik