Настане ніч, засяють зорі
Накриє ніжністю пянкою
Подує подихом холодним,
І запалить вогонь очей
І очі ці палаючі у тьмі
Жага, Ненависть, Відчай
А в серці неприступний замок
Де сховане те цінне Я
Життя знущалось, відкидало
Усе навколо відвернулось
Але те цінне Я не здалось
Його кидали в бруд, Воно вставало
Над ним знущались, били
Воно вставало крізь образи
Воно ішло не боячись нічого
Воно було гаряче, але і молодим
І в пам'яті залишились образи
Ненависть розцвіла й запахла в ньому
Те Я вже відійшло, затихло
Воно не здалось, спить
А розбудить нема нікому…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575683
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Frenik