Все закінчується.
І ти закінчи́вся в мені.
Був собі,
А тепер, розчинився.
Як розчиняється цукор
у гарячій воді.
Кава випита.
Солод не залишився.
Все стирається.
Як гумкою на папері,
Доля стирає нас
з паперу Життя.
Ще секунду тому
кров летіла
на шасі артерій,
а тепер -
душа летить у небуття.
Все зміниться.
В тебе є лиш мить.
Поки ти не моргнеш
і все стане інакшим.
Сірою стане
неба блакить.
А може, це все,
на краще?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575674
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Катерина Пташка