Шалений стукіт серця в тишині почую
Він манить, як нектар спитих ночей.
І моє тіло подих твій відчує
Згорить душа не мов би сто свічей...
Я маяком твоїм навіки стану
І проведу крізь темряву та біль
Променем світла доторкнусь, дістану
І прожену з душі твоєї тінь...
Подам я руку, щоб скріпити віру
Мій Павший Янголе, повір мені
Людським назавжди стане серце звіра
Із мертвого ти станеш знов живим...
Серце твоє тепер в моїх долонях
Пульсує і горить вогнем...воно моє!
В своїх обіймах, я тебе схороню
Бо не ілюзія - життя твоє...
джерело натхнення "Ілюзія...." від Lucifera...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575525
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Процак Наталя