і так відболять дощі, що снитимуть потім довго
від крапель нагих - дірки
від натовпу зниклого - голос
зневоднення до кісток під струмінь водопровідний
затисне
холодні люди не гріють себе навмисно
упертись в хиткі крісла - де простір не виростає
ніхто не повірить тілу, якого давно
немає
між сірих гібридів міст
тепер собі проростаєш
корінням
старих валіз
в підлогу
підвальних спалень
19.04.15, Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575521
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Іванна Шкромида