Барвіночку, синя радість,
Квітко мого краю,
За що люблю тебе, славний,
Поки що не знаю.
Ти не пахнеш, не буяєш,
Тихесенько в"єшся,
Сповиваєш м"яко землю,
До сонця смієшся.
Нема сонця - то не лихо
Квітнеш у тіньочку
І до шлюбу виряджаєш
Доньку чи синочка...
Барвіночку, синя квітко,
Непримітний, тихий,
Ти є справжній українець,
Бо терпіти звиклий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2015
автор: Батьківна