Ну, що ж ви, хмари, … снігом по красі?
Хіба отак вести себе годиться?
Квітки уже повірили весні,
Пелюстя знесли, наче крила птиця.
Злякали сад… А він уже п’янів
Від цвіту сливи, вишні й абрикоси.
Невже узимку мало було днів,
Що в квітні розпустили сиві коси?
Геть нуте, хмари, сонечко пустіть.
Он літо вже нову хатину зводить.
Втопіть у річці свою люту хіть.
Хай квітень-брат у домі верховодить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575502
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)