Сніг йшов вже третій день,
І колії ставали глибші.
Він сипався з дірявих жмень
На наші голови у тиші.
Він відділяв нас від людей,
Як біла і щільна завіса.
Ховав і блиск твоїх очей,
І цілувався, як гульвіса.
Нестерпно сніг тебе краде,
Нахабно обіймаючи за плечі.
І начебто не я, а він веде
Тебе кудись і зовсім не до речі.
Тебе ревную я до поцілунків сніжних
Сховати хочу я тебе в обіймах ніжних.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575468
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Богдана Копачинська