Там поле мов море-розкидані зорі,
Де місячний доторк-стихає земля,
Усі тії зорі-людські не написані долі,
Відомі лиш Богу-у кожного доля своя!
А моя?О Господи любий!А моя?
Написана ніби у двох кольорах-
Червоне і чорне-любов і розлука,
Що мушу нести, я на своїх плечах!
Несу й не картаю,всі сили збираю,
Аби не упасти,мов зранений птах,
Розправлю я крила,бо жевріє надія,
Розквітне,як в полі заквітчаний мак!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575277
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2015
автор: Леся Утриско