Я й парасоля.

Чомусь  так  сумно  й  порожньо  в  душі,
Чи  від  утоми,  а  чи  від  погоди...
Мабуть  надовго  ці  зливні  дощі,
Їм  "відірватись"  випала  нагода.
Напевно  дивно  вам,  та  я  люблю
Цю  весняну,  в  тепло  убрану,  сиріcть.
Від  неї  хтось  полізе  у  петлю,
Я  й  парасоля,  здаємось  на  милість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575197
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: Патара