І доки мир стрілятиме гарматою,
Спікатиме легені нам вогнем,
Безсоння колихатиме над хатою?
І справді, доки? І куди ми йдем?
Цей мир – не мир. Війна ця – не війна.
І я не знаю, як це все назвати.
Але у серці каменем вина.
Бо не вертають воїни до хати.
Обвуглені людські життя, міста.
Злий фатум люльку курить в верховітті.
Молитву шепчуть вишерхлі уста.
Коли це все закінчиться жахіття?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575016
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)