Ти знаєш, страшно...
Страшно, як летить життя,
І люди прокидаються чужими,
І ця дорога, що веде у небуття,
І ти, постійно, у чекальному режимі.
Ти знаєш, сумно...
Сумно від світлин,
Які нас повертають у минуле,
Від тих мільйонів втрачених хвилин,
І від страждань, що на собі відчули.
Ти знаєш, страшно...
Страшно не пізнати,
Тепло долонь коханої людини,
Як немовля, яке утратить мати,
Не проживе у світі ні хвилини.
Ти знаєш, сумно...
Сумно від мелодій,
Що кутають серця у павутини,
А час краде, немов пихатий злодій,
І ро́ки перетворює в години...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575012
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: Тала Білокінь