"Спогади"
Пам'ять перемотує життя у сценах,
Спогади в комплекті йдуть на чай.
Зайняті лиш у своїх проблемах,
Час лиш щоб казати "вибачай".
Перед сном все ж згадуєш найбільше,
Спогади вриваються в твій сон.
І гадаєш, що пройшло найгірше,
Лиш безглуздо втрачений сезон.
Є що дійсно хочеться забути,
Спогади - це сіль в скрутний момент,
Що на ранах, боляче відчути,
Що застигли, мов міцний цемент.
Тиснуть спогади. Почуття вбивають.
Легше любити спогад ніж людину.
Всю душу на минуле витрачають,
Живши сьогодні лиш на половину...
Ми чиїсь спогади, може трохи більше,
Це є отрута важча ніж морфін.
Гадали ми, що нам не буде гірше,
Що ми не піддамося вітру змін.
© Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574970
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: Валерія Скубій