Втекти б у свій уявний світ,
Щоб заховатися від чорних хмар проблем.
Туди, де все спокійно, жодних бід,
Немає смутку, горя і дилем...
Втекти б туди, де водоспад шумить.
Де гріє сонце і безхмарне небо.
Де час інакший, коли тут лиш мить,
То там година, або вічність... скільки треба.
І я втікаю в мрії... Мрію! Мрію! Мрію!
Заплющу очі, уявляю водоспад...
Вслухаюсь в його шум і бережу надію,
Що скоро і в реальності усе буде гаразд!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574811
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: Замріяна...♫