[b]
Грай моя сопілко.
Чаруй карі очі.
Наче верби гілки
Кісоньки дівочі.
Сиджу під вербою
З вечора до ранку.
Стрінутись з тобою
Дав я обіцянку.
Я пісень чудових
Заграю аж тричі.
Тільки б мені знову
Зазирнуть у вічі.
В них пірну одразу
Мов у бистру річку,
Змию всю образу,
Стане білим личко.
Вмию я кохану
Полум’яним сходом.
Зіроньку дістану
Коханій на вроду.
Хочу я згоріти
В полум’ї кохання.
Тільки б не здуріти
Вранці на світання.
Вербонько-вербичко
Не гніти журбою,
Ти ж моя сестричко,
Любо нам з тобою.
Під мою сопілку
Скоро місяць зійде.
Кажуть верби гілки:
Скоро люба прийде.
Грай моя сопілко,
Чаруй карі очі
Наче верби гілки
Рученьки дівочі.
Грай сопілко знову,
Хай кохана чує,
Хто сьогодні вдома
Знову не ночує!
[color="#1100ff"][/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2015
автор: Дід Петро