Мабуть, час все ж сказати : " Прощай"...
Тільки очі до болю сумні...
Ти когось там любить обіцяй
Лиш отак, як хотілось мені...
Забирай все тепло те моє,
Що тобі дарувати могла...
В мене промені спогадів є...
А,можливо, лише їх зола...
Поцілунків своїх не лишай...
Нащо нам ворушити старе?
Я за тебе молюся, ти знай,
Моїх сліз вже ніхто не збере...
Тільки в очі мої подивись...
Там надії вже більше нема...
Я прошу тебе:тільки не снись...
Залишитися хочу сама...
Прохолодою віє... Мабуть...
А її ж так ніхто не чекав...
Білим інеєм стелиться путь...
Промовчи, що мене не кохав...
Двері щільно мої зачиняй...
І не стій... Тобі час вже іти...
Нам лиш треба сказати :"Прощай"...
І мовчанням кричати : " Прости"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574612
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: Екатерина Рудницкая