Птахом своєї долі

він  дивився  у  вікно  і  хотів  літати  як  птахи
в  будь-який  час  дня  чи  ночі  
прокидався  зі  сну  і  сновидів  тим  що  було  навколо:
старою  гасовою  лампою  на  краю  стола
обдертими  шпалерами  кольору  трави
скрипучою  підлогою  на  якій  часто  любив  засинати
і  хитаючою  єдиною  лампочкою  яка  от-от  хотіла  покінчити  життя  самогубством
і  впасти
і  він  падав  коли  йшов  вулицею
коли  зіштовхувався  очима  з  іншими  очима
і  коли  возвеличував  своє  нікчемне  існування
а  за  вікном  літали  птахи
відчалювали  у  теплі  краї  і  верталися  назад
додому
він  приходив  зазвичай  пізно  ввечері
включав  занедбаний  елекричний  чайник
і  дивився  у  вікно
він  відводив  душу  коли  бачив  птахів
тоді  зводив  свої  крила  і  немов  дитина  вчився  літати
тому  найдужче  він  любив  підлогу
засинав  на  ній  часто  від  болю
всередині
що  викручував  його  і  скрипів  у  ньому

а  за  вікном  літати  птахи
і  він  був  птахом

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574604
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: Doll