Мойсей
(Поема)
1ч.
Ще й досі стогне Україна
І пам’ятає, як Богдан
Її учинками своїми
Росії без боїв віддав.
Кохання, кажуть, окриляє,
На подвиг кличе. Так, бува!
Й Богдану слави добавляла
Колись козацька булава.
Славетний сотник Чигиринський
Підлеглим був у короля
Владислава – Богдан Хмельницький.
Суботів – батьківська земля.
Приносили доходи скромні
І шинки, й вулики, й млини…
Впав іній на козацькі скроні;
Зростали донечки й сини –
Тиміш з Остапом. Мир усюди…
Король Хмельницькому годив –
Той бій ніколи не забуде,
Як на Московію ходив.
Тоді йому життя Богданом
Було врятовано. Та ба,
Хмельницького тепер гойдає
Також недоленька-судьба:
Дружина Ганна помирає
Після пологів непростих.
Душа її спішила к раю –
І сотник мусив відпустить.
Усе частіш козацькі очі
Спинялись не на дітворі,
А на Гелені. І щоночі –
Думки про ту, що у дворі
Його жила тепер – служила
Красуня-полька – сирота.
Й кипіла кров у сильних жилах,
Й не на заваді вже літа…
Богдан будує власні плани,
Він не боявся вже гріха:
В дружини мріє взяти пані,
Хоча Гелену лиш коха.
Не знав тоді іще Хмельницький
Це злом обернеться яким,
Як слава бряхне його низько,
Клясти як будуть козаки.
Якось вертаючись з походу,
Славетний сотник аж зомлів:
Маєток – спалений… Народу
Крові теж повно на землі.
Чаплинського та підла справа
Богдану розум відняла:
Над сином – нелюдська розправа
Й Гелена вкрадена була.
У Посполиту поспішає
Шукати правди в короля,
Його надія не лишає:
Ще вернеться його земля,
Яку Данило теж присвоїв,
Але король не поспішав –
Забув, ким був для нього воїн.
Кипить Богданова душа!..
Він справедливості бажає,
Загін збирає козаків
І на Чаплинського рушає,
Та… губить вірних смільчаків,
Адже нерівні їхні сили.
В полоні мучиться Богдан,
Поки Гелена упросила
Того, хто ключ йому подав
Від брами, що його тримала,
Гуляла воля де за крок,
Але Богдану цього мало –
Про помсту просить у зірок.
Закревський, молодий полковник
Тікати бранцеві велить,
А на вінчанні дзвін церковний
На всю околицю дзвенить.
Тепер Гелена вже дружина
Підстарости, а не його.
«Ба, почуттям не дорожила!..
Де вірного знайти? Кого?»
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574579
Рубрика: Поема
дата надходження 15.04.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)