Втомлені витворами своєї уяви,
Ми хочемо чаю, а п'ємо чомусь каву.
Говоримо правду, робимо навпаки
Первинні інстинкти, на жаль, зберегли.
Купуємо те, що не можна продати,
Зберігаємо в собі найважливіші лиш дати.
Маска сьогодні відмінна від тої,
Яку вчора всі залишили в спокої.
Втративши сон, полюбили безсоння..
Цифри для нас альтернативне мовлення.
Живе убиваємо, бо природу шануємо.
За втраченим шансом довго сумуємо.
Сонце не мрія, а лиш тепла джерело
Сьогодення - погано, колись краще було..
Чекаємо змін, та мінятись не хочемо
Вони крадуть мільйони, а ми заохочуємо.
За мертвих хвилюємось, а живі нам байдужі,
На краще змінитись ми хочемо дуже,
Релігія будні наші вбиває,
А віра в серцях потрохи зникає.
Ми всі лиш кати ... суду не маємо
І права на захист не залишаємо,
Ми – зомбі, і це нам, мабуть, до вподоби.
Що далі робити? Хто ми є, хто ми?
Редагували:
Семиног Лена
Коргун Даша
Велике Вам дякую))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574506
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: sk8ter-boyy