На світанку юності своєї
Хтось стрічає справжнєє кохання,
Інший все життя його шукає,
Віднайти чомусь так й не вдається.
А як доля золотом сипнула,
Коли стало сонце у зеніті,
Я себе щасливою відчула,
Ти ж найкращий за усіх на світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574495
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський