Моя любов до тебе матінко безмежна.
Земля моя Українська живи!!!
Моєї Віри і Надії Вежа,
До мене, як до сина говори.
І пробуди в душі незламну Волю,
Жагу до знань, в них Істини живі
Нам допоможуть відшукати долю,
Тому мерщій, пробуджуйся, живи.
Як прикро, що не прагнув бути вільним.
В свободі слова ключ до перемог.
Повинен володіти словом сильним,
А в іншому нам допоможе Бог.
Как чужд был я украинскому слову,
Как был я глух, и нем, и слеп.
Зачем отверг я " рідну неньку мову",
И голос предков позабыв на много лет,
Чужим я следовал традициям, примерам,
И чуждую историю учил,
И ощущал, как меркла во мне вера,
И как бездарно, и бесцельно жил.
Ну а теперь решил сорвать оковы,
Разрушить старый наш стереотип,
Что тот, кто говорит с позиций «мовы»,
Всего лишь малоросс, фольклорный тип.
Слава Ісусу Христу!
Слава Отцю і Сину і Духу Святому!
Слава Українським патріотам!
Зі Святом Великодня - Світлого Воскресіння Господа Нашего!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574404
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: CONSTANTINOPOLIS