****

Ми  живемо  в  період  лицемірства,
Коли  багато  хто  -  багато  що  не  варт
А  щирості  найбільше  у  дитинстві,
Вона  із  віком  потерпа  від  втрат.

У  наший  час,  Отці,  що  вірні  Богу,
І  в  цьому  для  громади  ідеал.
Звертають  сміло  з  «праведной»  дороги
Чого  не  зробить  прихожанин-коновал

Цікаво,  що  найбільше  беззаконня,  
Вчиняють,  хто  закон  охороня.
Йменують  смітником  державний  орган,
Й  його  учасника  російською  –  сміття.

І  той,  хто  захища  свої  народи
В  шикарних  залах,  дорогих  костюмах.
Купляє  яхти,  вілли  й  пароходи
На  вкрадені  в  підзахисних  же  суми.

Та  часто  той,  хто  має  безліч  грошей
Не  може  і  копійку  відірвать
А  хто  не  має  статків  надхороших
Тому  не  складно  іншим  їх  давать.

Хто  видається  чистоплотним  і  педантом
Вершити  здатний  найбрудніші  речі.
А  от  на  добрі  вчинки  часто  здатний
Двірник,  чи  сажотрус,  що  чистить  печі.

І  не  дарма  давно  ще  Черчіль  Вінстон
Передбачав:  брехня  прикриє  суть.
Що  у  майбутньому  найбільші  шовіністи
Антифашистами  себе  ще  наречуть.

І  патріотом  не  вважається  звичайно  
У  кого  стяг  не  в  серці,  а  в  авто
Такі  завжди  говорять  одностайно
Їх  віру  й  відданість  не  зрушить  вже  ніхто.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574276
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: Супрунець Сергій