Життя так просто не дається,
Борись за кожну його мить!
Серце з думками в ритмі б’ється,
Від кривди інколи болить…
Як хочеться на повні груди
Вдихнути вільного життя!
Щоб без погроз, війни і бруду
Весні радіти, як дитя!
Як хочеться з миром лягати,
І прокидатись з миром теж!
Якби ж то можна переспати
Цей жах, та він реальний все ж!
Скажіть, як нам сусіда вмовить,
Щоб кігті він з грудей прибрав,
Він з люцифером, певно, в змові,
Чи мало він собі накрав?
І скільки йому іще треба?
Відсутнє міри почуття!
Ти, Боже, бачиш все на небі,
Тож, порятуй правди життя!
Дай кожному по його вірі,
По справам кожного воздай!
На тебе вся наша надія!
Благаєм, Боже, миру дай!
10.04.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574134
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Галя Костенко