Хлопці, козаки, на коней,
Дамо відсіч ворогам,
Запорізьку Січ відродимо,
Допоможе, Боже, нам…
Підіймаймося, козаки,
По Кубані нашій всій,
Знає світ, які вояки
Во українській землі…
Кидаймо на коней збрую,
Шаблі наголо під «Гей»,
Нехай вороги лютують,
У Московії всієй…
Визволяти підем браттів
З москалячого ярма,
Ми здолаємо їх раттю
Сил силенна не дарма,
Розіб’ємо Катерину,
На теренах пращурів,
Пруську суку похотливу
У темницю до щурів…
Як зробила з Калнишевським,
Що томиться в Соловках,
Затремтить душа імперська,
Вдаримо їм по зубах…
Скільки ж нашого там люду,
Землю оре у ярмі,
Стоне Україна всюди,
Зволікаємо чом ми?
України ми надія,
Ми єдина сила є,
Що спроможна їх постилих
Порозвіять по землє…
Гей же, хлопці, запорожці,
Підіймаймося, Кубань,
Ми від віку переможці,
Визволятимо свій край…
Визволятимо з кріпацтва,
Братів своїх та сестер
Від ординського дворянства
Козаки, кубанські, гей…
31.07.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574113
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Evgenij_Kedrov