усе майже таке
як і було
чорняво-сіре невеселе
ночами заморозки
а вітри – холодні злі та бешкетливі
заплутали жовто-зелені коси
зажуреній вербі
та ще стрункі берези
приміряли сережки бірюзові
і кокетуючи стояли
перед оголеними осокорами
а на осонні у дворі
старенька абрикоса наша
ніби покручена артрозом
убралася зненацька
у сліпучо-білі шати
і наче юна наречена
засяяла
створивши диво
весни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574043
Рубрика: Верлібр
дата надходження 13.04.2015
автор: Ніла Волкова