Відкрила ти в житті моїм
Нову сторінку.
Залишила на ній вугляк
Та білу стінку.
І тихо, лагідно і ніжно
Так, на вухо,
Мені шепнула ти: “Пиши”.
А я щодуху
Узявсь тим чорним малювать
Сумні пейзажі.
Сльоза щокою поповзла,
Та руки в сажі.
Сльоза застигла на лиці,
Сіль в тіло в’їлась,
А на картині, в лапах вовка,
Либідь билась.
Махала білими крильми
І пір’я рвала.
З її очей, мов із небес,
Сльоза упала.
Упала на мою щоку
І покотилась
До тої рани на лиці,
Що вже ятрилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574033
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Василь Клімішин